Коли без допомоги психотерапевта ніяк

Здебільшого люди звертаються по допомогу до психотерапевта, перебуваючи у затяжній депресії, коли самотужки впоратися не вдається. Водночас корекції фахівця з ментального здоров’я потребують навіть такі симптоми, як часті зміни настрою, погіршення сну чи апетиту, відчуття тривоги, невпевненість у собі тощо. Адже ігнорування емоційних розладів може негативно вплинути на якість життя та призвести до погіршення психічного і фізичного здоров’я.

Як підвищити свою стресостійкість? Які існують методи психотерапії? В яких випадках потрібно медикаментозне лікування? Та скільки часу потрібно, щоб відновити своє ментальне здоров’я ми запитали у лікаря-психотерапевта

Драговоза Володимира Юрійовича.

З якими проблемами українці сьогодні найчастіше звертаються до психотерапевта?

Психологічна підтримка є актуальною та потрібною завжди: під час проблем з фізичним здоров’ям, при негараздах у родині чи на роботі, в момент втрати рідної людини тощо. Адже психотерапія – це галузь медицини, яка спрямована на допомогу людям з психологічними, психічними, психосоматичними захворюваннями та соціальними проблемами.

Найбільш поширеними розладами, з якими звертаються до психотерапевта сьогодні українці є: тривожні, тривожно-депресивні розлади, емоційна реакція на стрес. Здебільшого це гострі стани. Що стосується хронічних станів, то до них належать депресивні розлади, ПТСР, панічні атаки, психосоматичні розлади.

Здебільшого всі ці стани спричинені виснаженням нервової системи на тлі війни. Хтось має певний запас міцності і може впоратися самотужки, а хтось ні. Таким людям потрібно якомога швидше надати психічну або психотерапевтичну допомогу, щоб їхній гострий стан не трансформувався у хронічний. Оскільки тоді терапія триває довше і потребує більше зусиль та фінансів.

Як методи лікування застосовує психотерапевт?

Це залежить від серйозності захворювання. Наприклад, тривожність може бути від легкого до важкого ступеню. В першому випадку можна працювати лише психотерапевтично, використовуючи різні методики. А от важкий ступінь або серйозні ендогенні процеси потребують психотерапії спільно з медикаментозним лікуванням.

Також важливо враховувати причини та рівень стресу. Військові мають один стрес – безпосередня участь у бойових діях. У родичів військового інший стрес – переживання за його життя та за майбутнє. Люди, які покинули свої домівки та виїхали, – в стресі через невпевненість у завтрашньому дні. Люди, проти яких було спрямовано насилля, також переживають потужний стрес. Кожна перелічена група людей вже має порушення психічної рівноваги і якщо до цього стану додаються інші чинники або тригери, то їхній психологічний стан може значно погіршуватись, і в такому випадку без психотерапії та певних препаратів, включно з антидепресантами, не обійтись.

Хто найвразливіший до психологічних розладів?

З однаковою проблемою різні люди справляються по-різному, тому хтось виїхав за кордон і вже за місяць асимілювався, а хтось переїхав у сусіднє місто і навіть через півроку не адаптувався. Тож все індивідуально. Водночас найбільше сьогодні психологічної допомоги потребують діти, які живуть близько до бойових дій, військові, їхні рідні, переміщені особи, онкологічно хворі люди, люди, які переживають втрату.

Як зрозуміти, що людині потрібен психотерапевт?

Першими індикаторами є погіршення емоційного стану людини, а також апатія та різка зміна вподобань. Наприклад, те, що раніше подобалося людині, зараз не викликає емоційного відгуку: хобі та інтереси стають менш цікавими.

Згодом з’являються прямі та приховані психосоматичні розлади: порушення сну, стрибки артеріального тиску, висипання на шкірі, збої менструального циклу, проблеми з молочною залозою, проноси чи запори тощо. Оскільки на цьому етапі людина здається емоційно стабільною, вірно діагностувати причини поганого самопочуття складно навіть лікарям.

Щодо прихованих симптомів, то близько тридцяти років тому науковці провели масштабне дослідження і з’ясували, що 40% людей, які лікуються у соматичних стаціонарах з хворобами ШКТ, кардіологічними та іншими захворюваннями насправді мають психосоматичний стан. На жаль, неправильне лікування лише посилює проблему. Тому сьогодні медики намагаються аналізувати як фізичний, так і психічний стан людини, перш ніш призначати терапію.

В Україні це працює наступним чином: сімейний лікар чи вузькоспеціалізований фахівець, помітивши у пацієнта сильно виражені признаки порушення психологічного здоров’я, перенаправляє його до психотерапевта чи психіатра. Легкі – намагається коригувати самостійно, призначаючи ті чи інші заспокійливі препарати.

Розкажіть про медикаментозне лікування в психотерапії. Чи завжди воно потрібно?

Медикаментозне лікування необхідно застосовувати для зняття гострого та хронічного стану, поступово зменшуючи їхнє дозування і працюючи з пацієнтом психотерапевтично.

Водночас не у всіх випадках призначення препаратів є доречним. Наприклад, при легких невротичних станах краще застосовувати психотерапію. Лікування виключно медикаментозно не вирішує проблему і людина не вчиться і не формує більш адаптивну поведінку. А якщо застосовувати виключно медикаментозне лікування, то ефект буде короткотривалим і після відмови від препаратів, найімовірніше, симптоми повернутися.

Які методи психотерапії застосовуєте ви, працюючи з людиною?

Я прихильник інтегральної психотерапії – це одночасне поєднання кількох методів, таких як: раціональна, поведінкова психотерапія, когнітивні методи, гіпноз, аутогенне тренування, техніки роботи з негативними емоціями. Адже важливо не лише прибрати симптоми, а й навчити людину розслаблятися і долати стрес самостійно.

Скільки триває лікування у психотерапевта?

Як і методи, тривалість лікування є різною. Стандартний короткостроковий курс психотерапії – це десять сеансів. Особистісно-орієнтована психотерапія яка направлена на зміну характеру може тривати півроку і більше. Періодичність сеансів – раз на один-два тижні.

Якщо до мене звертається людина з гострим станом, то я орієнтую її на короткостроковий курс психотерапії: від восьми до п’ятнадцяти сеансів.

Якщо стрес не перейшов у хроніку, чітко локалізований і людина усвідомлює, що потребує психологічної допомоги, може вистачити кількох сеансів.

Як людина може сама собі допомогти впоратись зі стресом?

Потрібно навчитись переключиться на щось інше: хобі, творчість, спорт тощо. Припустимо, якщо людина ходить на йогу, то вона знайома з техніками саморозслаблення і може застосувати їх під час стресу. Також полегшити стан можна за допомогою прийому легких фітопрепаратів: чай з м’ятою або валеріана.

Є ще такий інструмент, як інтернет. Коли, намагаючись самостійно подолати стрес, людина гуглить психологічні ресурси, де постійно все погано, а за приклади беруться найскладніші випадки. Вона починає занурюватись у негативну атмосферу й накручувати себе ще більше. Тому я раджу бути дуже обережним із цим методом самодопомоги.

Якщо психічний стан за тиждень-два не покращується, потрібна допомога спеціаліста. Чим раніше людина звертається до психотерапевта, тим легше їй допомогти і швидше настає позитивний ефект.

Важливо пам’ятати, що звернення до психотерапевта – це не слабкість, а крок до самодопомоги та покращення якості життя.